Stefanija Turkevyč
Limba Sarda Comuna. Abbàida sas àteras bariedades gràficas:
| Stefanija Turkevyč | |
|---|---|
 Retratu | |
| Nùmene intreu | Stefanija Ivanivna Turkevyč-Lukijanovyč |
| Nàschida | 25 de abrile de su 1898 L'viv |
| Morte | 8 de abrile de su 1977 Cambridge |
| Natzionalidade | ucraina |
| Genitores | Mama: Sofia Kormoshiv Babbu: Ivan Turkevyč |
| Còjube | Robert Lisovskyi (primu maridu); Nartsiz Lukyanovich (segundu maridu) |
| Fìgiu/a(os/as) | Lisovska-Nyzhankivska Zoya Robertivna |
| Traballu | musitzista, componidora, insignante |
| Contributos de importu | Prima fèmina ucraina composidora |
Stefanija Ivanivna Turkevyč-Lukijanovyč (in ucrainu: Стефанія Іванівна Туркевич-Лукіянович) (L'viv, Àustria-Ungheria, 25 de abrile de su 1898 - Cambridge, Regnu Unidu, 8 de abrile de su 1977) est istada una composidora, pianista e musicòloga ucràina, reconnota comente prima fèmina composidora de Ucràina. Is òperas suas funt istadas proibidas in Ucràina dae is sovièticos.
Biografia
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]Pitzinnia
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]Su jaju de Stefanija (Lev Turkevich) e su babbu (Ivan Turkevyč) fiant satzerdotes. Sa mama, Sofia Kormoshiv (Кормошів) fiat pianista e aiat istudadu cun Karol Mikuli e Vilém Kurz, e aiat fintzas acumpangiadu a Solomija Krušel'nyc'ka a pitzochedda.[1] Totu sa famìlia fiat relatada cun sa mùsica e sonaiant calincunu istrumentu. Stefania sonaiat su pianu, s'arpa e s'armònium. Sa composidora regordaiat s'infàntzia sua e s'amore suo pro sa mùsica cun custas paràulas:
Istùdios
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]Stefanija aiat comintzadu sos istùdios musicales cun Vasyl Barvinsky. De su 1914 a 1916, aiat istudadu pianu in Vienna cun Vilém Kurz. A pustis de sa Prima Gherra Mundiale, aiat istudadu cun Adolf Chybiński in s'Universidade de L'viv e puru aiat assìstidu in is cunferèntzias suas subra sa teoria musicale in su Cunservatòriu de L'viv.[2]
In su 1919 aiat iscritu sa prima òpera musicale sua: Liturgia (Літургію), chi fiat istada rapresentada unas cantas bortas in sa Catedrale de Santu Giorghi in L'viv.[3]
In su 1921 aiat istudadu cun Guido Adler in s'Universidade de Vienna e cun Joseph Marx in s'Universidade de Mùsica e Arte Dramàtica de Vienna, in ue si fiat laureada in su 1923 cun unu diploma de insignante.[4]
In su 1925 si fiat cojuada cun Robert Lisovskyi e aiat biagiadu cun issu a Berlinu, in ue aiat bìvidu de su 1927 a su 1930 e aiat istudadu cun Arnold Schoenberg e Franz Schreker.[5] Durante custu perìodu, in su 1927, fiat naschida sa fìgia Zoya (Зоя).[6]
In su 1930 aiat biagiadu a Praga in Tzecoslovàchia, aiat istudadu cun Zdeněk Nejedlý in s'Universidade Carolina e cun Otakar Šín in su Cunservatòriu de Praga. Puru aiat istudadu cumpositzione cun Vítězslav Novák in s'acadèmia de mùsica. In s'atòngiu de su 1933 aiat fatu letzione de pianu e fiat divènnida acumpangiadora in su Cunservatòriu de Praga. In su 1934 aiat discùtidu sa tesi de dotoradu subra su tema de su folclore ucràinu in is òperas russas.[7] Aiat retzidu su dotoradu in musicologia in su 1934 de s'Universidade Lìbera Ucràina de Praga. Fiat sa prima fèmina de Galitzia (tando parte de sa Polònia) a retzire unu dotoradu.
A sa torrada a L'viv, dae su 1934 fintzas a su cumintzu de sa Segunda Gherra Mundiale, aiat traballadu de professora de teoria musicale e pianu in su Cunservatòriu de L'viv e si fiat divènnida membru de s'Unione de Musitzistas Professionales de Ucràina.[8]
Segunda Gherra Mundiale
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]In s'atòngiu de su 1939, a pustis de s'ocupatzione soviètica de Ucràina otzidentale, Stefanija aiat traballadu de professora e insignante de cuntzertos in s'Òpera de L'viv, e de su 1940 a su 1941 fiat istada professora assotziada in su Cunservatòriu de L'viv. A pustis de sa serrada de su Cunservatòriu, cun s'ocupatzione tedesca, aiat sighidu a insinzare in s'Iscola Natzionale de Mùsica. In su beranu de su 1944 fiat partida dae L'viv a manu de Vienna.[9] Fuende de is sovièticos, in su 1946 si fiat tramudada a su sud de s'Àustria, e de in ie a Itàlia, in ue su segundu maridu, Nartsiz Lukyanovich, fiat mèigu suta su cumandu britànnicu.[10]
Regnu Unidu
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]In s'atòngiu de su 1946, Stefanija fiat mòvida a Regnu Unidu e aiat bìvidu in Brighton (1947-1951), Londra (1951-1952), Barrow Gurney (a curtzu de Bristol) (1952-1962), Belfast (Irlanda de su Norte) (1962-1973) e Cambridge (dae su 1973).
A sa fine de is annos 1940, fiat torrada a cumpònnere. Fatu·fatu fiat torrada a sonare comente pianista in pùblicu, in piessignu in su 1957 in una sèrie de cuntzertos in comunidades ucràinas in Inghilterra, e in 1959 in unu cuntzertu de mùsica pro pianu in Bristol. Fiat istada membru de sa Sotziedade Britànnica de Fèminas Composidoras e Musitzistas (chi est esìstida fintzas a su 1972).
S'òpera sua Oksana's Heart fiat rapresentada in Winnipeg (Cànada) in su 1970 in su Centennial Cuntzertu Hall, suta sa diretzione artìstica de sa sorre sua Irena Turkevycz-Martynec .[11]
Òperas
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]Stefanija Turkevyč at lassadu cumponimentos chi regordant is cantos populares ucrainoscando non tenent caràtere marcadamente espressionìsticu.
Sinfonias e òperas orchestrales
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]- Симфонія - Sinfonia n. 1 - 1937
- Симфонія n. 2(a) - Sinfonia n. 2(a) - 1952
- Симфонія n. 2(b) (2-гий варіант) - Sinfonia n. 2(b) (2ª versione)
- Симфонієта - Sinfoniedda - 1956
- Три Симфонічні Ескізи - Tres ischitzos sinfònicos - 1975
- Симфонічна поема - Poema sinfonicu «Sa Vidа»
- Космічна симфонія - Sinfonia ispatziale - 1972
- Сюїта для подвійного струнного оркестру - Suite pro orchestra dòpia de arcos
- Фентезі для подвійного струнного оркестру - Fantasia ro orchestra dòpia de arcos
Balletos
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]- Руки - Sa pitzochedda cun is manos pabassadas - Bristol, 1957
- Перли - Sa cannaca
- Весна (Дитячий балет) - Beranu (Balletu pro pipios) - 1934-35
- Мавка (a) - Mavka, sa ninfa de sa padente - Belfast, 1964-67
- Мавка (b) - Mavka, sa ninfa de sa padente (2ª versione) - Belfast, 1964-67
- Страхопуд - Mammutzone - 1976
Òpera lìrica
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]- Мавка - Mavka (incumprida), basadu subra Sa cantzone de sa padente de Lesja Ukrainka
Òperas pro sa pitzinnia
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]- «Цар Ох» або Серце Оксани - Zar Okh o Coro de Oksana - 1960
- «Куць» - Su diàulu giòvanu
- «Яринний городчик» - Unu ortu - 1969
Corale
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]- Літургія - Liturgia - 1919
- Псалом Шептицькому - Salmu in Šeptytsky
- До Бою - Antis de sa batalla
- Триптих - Trittico
- Колискова (А-а, котика нема) - Anninnia (Ah, su gatu non ddoe est) - 1946
Mùsica da càmbara istrumentale
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]- Соната для скрипки і фортепіано - Sonata pro violinu e pianoforte - 1935
- (a) Cтрунний квартет - Cuartetu de arcos - 1960-1970
- (b) Cтрунний кварітето - Cuartetu de arcos (2ª versione) - 1960-1970
- Тріо для скрипки, альта і віолончела - Triu pro violinu, viola e violoncellu - 1960-1970
- Квінтет для двох скрипок, альта, віолончела фортепіано - Cuintetu pro duos violinos, viola, violoncellu e pianoforte - 1960-1970
- Тріо для флефти - Triu per fiados (flautu, clarinetu e fagotu) - 1972
Pianoforte
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]- Варіації на Українську тему - Variatziones subra unu tema ucrainu - 1932
- Фантазія: Суїта фортепянна на Українські теми - Fantasia: suite pro pianoforte subra temas ucrainos - 1940
- Імпромпту - Impromptu - 1962
- Гротеск - Grotescu - 1964
- Гірська сюїта - Suite de su monte - 1966-68
- Цикл п'єс для дітей - Tziclu de petzos pro sa pitzinnia - 1936-1946
- Українські коляди та щедрівки - Cantos e ščedryk ucrainos
- Вістку голосить - Novas bonas
- Nadale cun Arlechinu - 1971
Vàrias
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]- Серце - Coro pro boghe sola cun orchestra
- Лорелеї - Lorelei pro boghe narradora, armonium e pianoforte, paràulas de Lesja Ukrainka - 1919
- Май - Maju - 1912
- Тема народної пісні - Tema de cantzones populares
- На Майдані - Pratza Indipendèntzia, petzu pro pianoforte
- Не піду до леса з конечкамі - Лемківська пісня - Cantzone lemca pro boghe e arcos
Riferimentos
[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]- ↑ (UK) Елегія життя, in meest-online.com. URL consultadu su 6 làmpadas 2022 (archiviadu dae s'url originale su 28 santandria 2022).
- ↑ (UK) Павлишин, Степанія Стефанівна., Перша українська композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович.
- ↑ (UK) Українці в Сполученому Королівстві, in ukrainiansintheuk.info.
- ↑ (UK) Елегія життя, in meest-online.com. URL consultadu su 6 làmpadas 2022 (archiviadu dae s'url originale su 28 santandria 2022).
- ↑ (UK) Павлишин, Степанія Стефанівна, Перша українська композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович.
- ↑ (UK) Лісовська-Нижанківська Зоя Робертівна, in esu.com.ua.
- ↑ (UK) Павлишин, Степанія Стефанівна, Перша українська композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович.
- ↑ (UK) Елегія життя, in meest-online.com. URL consultadu su 6 làmpadas 2022 (archiviadu dae s'url originale su 28 santandria 2022).
- ↑ (UK) Елегія життя, in meest-online.com. URL consultadu su 6 làmpadas 2022 (archiviadu dae s'url originale su 28 santandria 2022).
- ↑ (UK) Українці в Сполученому Королівстві - Лукіянович Нарциз [Narcyz Lukianowicz], in ukrainiansintheuk.info.
- ↑ (EN) Marunchak, M.H., The Ukrainian Canadians: A History.