Stefanija Turkevyč

Dae Wikipedia, s'entziclopedia lìbera.
Custu artìculu est iscritu cun sa grafia Flag of Sardinia, Italy.svgLimba Sarda ComunaFlag of Sardinia, Italy.svg. Abbàida sas àteras bariedades gràficas:

campidanesu · logudoresu · nugoresu


Stefanija Turkevyč
Retratu
Nùmene intreuStefanija Ivanivna Turkevyč-Lukijanovyč
Nàschida25 de abrile de su 1898
L'viv
Morte8 de abrile de su 1977
Cambridge
Natzionalidadeucraina
GenitoresMama: Sofia Kormoshiv
Babbu: Ivan Turkevyč
CòjubeRobert Lisovskyi (primu maridu); Nartsiz Lukyanovich (segundu maridu)
Fìgiu/a(os/as)Lisovska-Nyzhankivska Zoya Robertivna
Traballumusitzista, componidora, insignante
Contributos de importuPrima fèmina ucraina composidora

Stefanija Ivanivna Turkevyč-Lukijanovyč (in ucrainu: Стефанія Іванівна Туркевич-Лукіянович) (L'viv, Àustria-Ungheria, 25 de abrile de su 1898 - Cambridge, Regnu Unidu, 8 de abrile de su 1977) est istada una composidora, pianista e musicòloga ucràina, reconnota comente prima fèmina composidora de Ucràina. Is òperas suas funt istadas proibidas in Ucràina dae is sovièticos.

Biografia[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

Pitzinnia[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

Su jaju de Stefanija (Lev Turkevich) e su babbu (Ivan Turkevyč) fiant satzerdotes. Sa mama, Sofia Kormoshiv (Кормошів) fiat pianista e aiat istudadu cun Karol Mikuli e Vilém Kurz, e aiat fintzas acumpangiadu a Solomija Krušel'nyc'ka a pitzochedda.[1] Totu sa famìlia fiat relatada cun sa mùsica e sonaiant calincunu istrumentu. Stefania sonaiat su pianu, s'arpa e s'armònium. Sa composidora regordaiat s'infàntzia sua e s'amore suo pro sa mùsica cun custas paràulas:

Istùdios[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

Stefanija aiat comintzadu sos istùdios musicales cun Vasyl Barvinsky. De su 1914 a 1916, aiat istudadu pianu in Vienna cun Vilém Kurz. A pustis de sa Prima Gherra Mundiale, aiat istudadu cun Adolf Chybiński in s'Universidade de L'viv e puru aiat assìstidu in is cunferèntzias suas subra sa teoria musicale in su Cunservatòriu de L'viv.[2]

In su 1919 aiat iscritu sa prima òpera musicale sua: Liturgia (Літургію), chi fiat istada rapresentada unas cantas bortas in sa Catedrale de Santu Giorghi in L'viv.[3]

In su 1921 aiat istudadu cun Guido Adler in s'Universidade de Vienna e cun Joseph Marx in s'Universidade de Mùsica e Arte Dramàtica de Vienna, in ue si fiat laureada in su 1923 cun unu diploma de insignante.[4]

In su 1925 si fiat cojuada cun Robert Lisovskyi e aiat biagiadu cun issu a Berlinu, in ue aiat bìvidu de su 1927 a su 1930 e aiat istudadu cun Arnold Schoenberg e Franz Schreker.[5] Durante custu perìodu, in su 1927, fiat naschida sa fìgia Zoya (Зоя).[6]

In su 1930 aiat biagiadu a Praga in Tzecoslovàchia, aiat istudadu cun Zdeněk Nejedlý in s'Universidade Carolina e cun Otakar Šín in su Cunservatòriu de Praga. Puru aiat istudadu cumpositzione cun Vítězslav Novák in s'acadèmia de mùsica. In s'atòngiu de su 1933 aiat fatu letzione de pianu e fiat divènnida acumpangiadora in su Cunservatòriu de Praga. In su 1934 aiat discùtidu sa tesi de dotoradu subra su tema de su folclore ucràinu in is òperas russas.[7] Aiat retzidu su dotoradu in musicologia in su 1934 de s'Universidade Lìbera Ucràina de Praga. Fiat sa prima fèmina de Galitzia (tando parte de sa Polònia) a retzire unu dotoradu.

A sa torrada a L'viv, dae su 1934 fintzas a su cumintzu de sa Segunda Gherra Mundiale, aiat traballadu de professora de teoria musicale e pianu in su Cunservatòriu de L'viv e si fiat divènnida membru de s'Unione de Musitzistas Professionales de Ucràina.[8]

Segunda Gherra Mundiale[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

In s'atòngiu de su 1939, a pustis de s'ocupatzione soviètica de Ucràina otzidentale, Stefanija aiat traballadu de professora e insignante de cuntzertos in s'Òpera de L'viv, e de su 1940 a su 1941 fiat istada professora assotziada in su Cunservatòriu de L'viv. A pustis de sa serrada de su Cunservatòriu, cun s'ocupatzione tedesca, aiat sighidu a insinzare in s'Iscola Natzionale de Mùsica. In su beranu de su 1944 fiat partida dae L'viv a manu de Vienna.[9]​ Fuende de is sovièticos, in su 1946 si fiat tramudada a su sud de s'Àustria, e de in ie a Itàlia, in ue su segundu maridu, Nartsiz Lukyanovich, fiat mèigu suta su cumandu britànnicu.[10]

Regnu Unidu[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

In s'atòngiu de su 1946, Stefanija fiat mòvida a Regnu Unidu e aiat bìvidu in Brighton (1947-1951), Londra (1951-1952), Barrow Gurney (a curtzu de Bristol) (1952-1962), Belfast (Irlanda de su Norte) (1962-1973) e Cambridge (dae su 1973).

A sa fine de is annos 1940, fiat torrada a cumpònnere. Fatu·fatu fiat torrada a sonare comente pianista in pùblicu, in piessignu in su 1957 in una sèrie de cuntzertos in comunidades ucràinas in Inghilterra, e in 1959 in unu cuntzertu de mùsica pro pianu in Bristol. Fiat istada membru de sa Sotziedade Britànnica de Fèminas Composidoras e Musitzistas (chi est esìstida fintzas a su 1972).

S'òpera sua Oksana's Heart fiat rapresentada in Winnipeg (Cànada) in su 1970 in su Centennial Cuntzertu Hall, suta sa diretzione artìstica de sa sorre sua Irena Turkevycz-Martynec .[11]

Òperas[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

Stefanija Turkevyč at lassadu cumponimentos chi regordant is cantos populares ucrainoscando non tenent caràtere marcadamente espressionìsticu.

Sinfonias e òperas orchestrales[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Симфонія - Sinfonia n. 1 - 1937
  • Симфонія n. 2(a) - Sinfonia n. 2(a) - 1952
  • Симфонія n. 2(b) (2-гий варіант) - Sinfonia n. 2(b) (2ª versione)
  • Симфонієта - Sinfoniedda - 1956
  • Три Симфонічні Ескізи - Tres ischitzos sinfònicos - 1975
  • Симфонічна поема - Poema sinfonicu «Sa Vidа»
  • Космічна симфонія - Sinfonia ispatziale - 1972
  • Сюїта для подвійного струнного оркестру - Suite pro orchestra dòpia de arcos
  • Фентезі для подвійного струнного оркестру - Fantasia ro orchestra dòpia de arcos

Balletos[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Руки - Sa pitzochedda cun is manos pabassadas - Bristol, 1957
  • Перли - Sa cannaca
  • Весна (Дитячий балет) - Beranu (Balletu pro pipios) - 1934-35
  • Мавка (a) - Mavka, sa ninfa de sa padente - Belfast, 1964-67
  • Мавка (b) - Mavka, sa ninfa de sa padente (2ª versione) - Belfast, 1964-67
  • Страхопуд - Mammutzone - 1976

Òpera lìrica[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Мавка - Mavka (incumprida), basadu subra Sa cantzone de sa padente de Lesja Ukrainka

Òperas pro sa pitzinnia[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • «Цар Ох» або Серце Оксани - Zar Okh o Coro de Oksana - 1960
  • «Куць» - Su diàulu giòvanu
  • «Яринний городчик» - Unu ortu - 1969

Corale[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Літургія - Liturgia - 1919
  • Псалом Шептицькому - Salmu in Šeptytsky
  • До Бою - Antis de sa batalla
  • Триптих - Trittico
  • Колискова (А-а, котика нема) - Anninnia (Ah, su gatu non ddoe est) - 1946

Mùsica da càmbara istrumentale[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Соната для скрипки і фортепіано - Sonata pro violinu e pianoforte - 1935
  • (a) Cтрунний квартет - Cuartetu de arcos - 1960-1970
  • (b) Cтрунний кварітето - Cuartetu de arcos (2ª versione) - 1960-1970
  • Тріо для скрипки, альта і віолончела - Triu pro violinu, viola e violoncellu - 1960-1970
  • Квінтет для двох скрипок, альта, віолончела фортепіано - Cuintetu pro duos violinos, viola, violoncellu e pianoforte - 1960-1970
  • Тріо для флефти - Triu per fiados (flautu, clarinetu e fagotu) - 1972

Pianoforte[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Варіації на Українську тему - Variatziones subra unu tema ucrainu - 1932
  • Фантазія: Суїта фортепянна на Українські теми - Fantasia: suite pro pianoforte subra temas ucrainos - 1940
  • Імпромпту - Impromptu - 1962
  • Гротеск - Grotescu - 1964
  • Гірська сюїта - Suite de su monte - 1966-68
  • Цикл п'єс для дітей - Tziclu de petzos pro sa pitzinnia - 1936-1946
  • Українські коляди та щедрівки - Cantos e ščedryk ucrainos
  • Вістку голосить - Novas bonas
  • Nadale cun Arlechinu - 1971

Vàrias[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Серце - Coro pro boghe sola cun orchestra
  • Лорелеї - Lorelei pro boghe narradora, armonium e pianoforte, paràulas de Lesja Ukrainka - 1919
  • Май - Maju - 1912
  • Тема народної пісні - Tema de cantzones populares
  • На Майдані - Pratza Indipendèntzia, petzu pro pianoforte
  • Не піду до леса з конечкамі - Лемківська пісня - Cantzone lemca pro boghe e arcos

Riferimentos[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  1. (UK) Елегія життя, in meest-online.com.
  2. (UK) Павлишин, Степанія Стефанівна., Перша українська композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович.
  3. (UK) Українці в Сполученому Королівстві, in ukrainiansintheuk.info.
  4. (UK) Елегія життя, in meest-online.com.
  5. (UK) Павлишин, Степанія Стефанівна, Перша українська композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович.
  6. (UK) Лісовська-Нижанківська Зоя Робертівна, in esu.com.ua.
  7. (UK) Павлишин, Степанія Стефанівна, Перша українська композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович.
  8. (UK) Елегія життя, in meest-online.com.
  9. (UK) Елегія життя, in meest-online.com.
  10. (UK) Українці в Сполученому Королівстві - Лукіянович Нарциз [Narcyz Lukianowicz], in ukrainiansintheuk.info.
  11. (EN) Marunchak, M.H., The Ukrainian Canadians: A History.