Stefanija Turkevyč

Dae Wikipedia, s'entziclopedia lìbera.
Jump to navigation Jump to search
Custu artìculu est iscritu cun sa grafia Flag of Sardinia, Italy.svgLimba Sarda ComunaFlag of Sardinia, Italy.svg. Abbàida sas àteras bariedades gràficas:

campidanesu · logudoresu · nugoresu


Stefanija Turkevyč
Retratu
Nùmene intreuStefanija Ivanivna Turkevyč-Lukijanovyč
Nàschida25 de abrile de su 1898
L'viv
Morte8 de abrile de su 1977
Cambridge
Natzionalidadeucraina
GenitoresMama: Sofia Kormoshiv
Babbu: Ivan Turkevyč
CòjubeRobert Lisovskyi (primu maridu); Nartsiz Lukyanovich (segundu maridu)
Fìgiu/a(os/as)Lisovska-Nyzhankivska Zoya Robertivna
Traballumusitzista, componidora, insignante
Contributos de importuPrima fèmina ucraina composidora

Stefanija Ivanivna Turkevyč-Lukijanovyč (in ucrainu: Стефанія Іванівна Туркевич-Лукіянович) (L'viv, Àustria-Ungheria, 25 de abrile de su 1898 - Cambridge, Regnu Unidu, 8 de abrile de su 1977) est istada una composidora, pianista e musicòloga ucràina, reconnota comente prima fèmina composidora de Ucràina. Is òperas suas funt istadas proibidas in Ucràina dae is sovièticos.

Biografia[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

Pitzinnia[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

Su jaju de Stefanija (Lev Turkevich) e su babbu (Ivan Turkevyč) fiant satzerdotes. Sa mama, Sofia Kormoshiv (Кормошів) fiat pianista e aiat istudadu cun Karol Mikuli e Vilém Kurz, e aiat fintzas acumpangiadu a Solomija Krušel'nyc'ka a pitzochedda.[1] Totu sa famìlia fiat relatada cun sa mùsica e sonaiant calincunu istrumentu. Stefania sonaiat su pianu, s'arpa e s'armònium. Sa composidora regordaiat s'infàntzia sua e s'amore suo pro sa mùsica cun custas paràulas:

Istùdios[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

Stefanija aiat comintzadu sos istùdios musicales cun Vasyl Barvinsky. De su 1914 a 1916, aiat istudadu pianu in Vienna cun Vilém Kurz. A pustis de sa Prima Gherra Mundiale, aiat istudadu cun Adolf Chybiński in s'Universidade de L'viv e puru aiat assìstidu in is cunferèntzias suas subra sa teoria musicale in su Cunservatòriu de L'viv.[2]

In su 1919 aiat iscritu sa prima òpera musicale sua: Liturgia (Літургію), chi fiat istada rapresentada unas cantas bortas in sa Catedrale de Santu Giorghi in L'viv.[3]

In su 1921 aiat istudadu cun Guido Adler in s'Universidade de Vienna e cun Joseph Marx in s'Universidade de Mùsica e Arte Dramàtica de Vienna, in ue si fiat laureada in su 1923 cun unu diploma de insignante.[4]

In su 1925 si fiat cojuada cun Robert Lisovskyi e aiat biagiadu cun issu a Berlinu, in ue aiat bìvidu de su 1927 a su 1930 e aiat istudadu cun Arnold Schoenberg e Franz Schreker.[5] Durante custu perìodu, in su 1927, fiat naschida sa fìgia Zoya (Зоя).[6]

In su 1930 aiat biagiadu a Praga in Tzecoslovàchia, aiat istudadu cun Zdeněk Nejedlý in s'Universidade Carolina e cun Otakar Šín in su Cunservatòriu de Praga. Puru aiat istudadu cumpositzione cun Vítězslav Novák in s'acadèmia de mùsica. In s'atòngiu de su 1933 aiat fatu letzione de pianu e fiat divènnida acumpangiadora in su Cunservatòriu de Praga. In su 1934 aiat discùtidu sa tesi de dotoradu subra su tema de su folclore ucràinu in is òperas russas.[7] Aiat retzidu su dotoradu in musicologia in su 1934 de s'Universidade Lìbera Ucràina de Praga. Fiat sa prima fèmina de Galitzia (tando parte de sa Polònia) a retzire unu dotoradu.

A sa torrada a L'viv, dae su 1934 fintzas a su cumintzu de sa Segunda Gherra Mundiale, aiat traballadu de professora de teoria musicale e pianu in su Cunservatòriu de L'viv e si fiat divènnida membru de s'Unione de Musitzistas Professionales de Ucràina.[8]

Segunda Gherra Mundiale[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

In s'atòngiu de su 1939, a pustis de s'ocupatzione soviètica de Ucràina otzidentale, Stefanija aiat traballadu de professora e insignante de cuntzertos in s'Òpera de L'viv, e de su 1940 a su 1941 fiat istada professora assotziada in su Cunservatòriu de L'viv. A pustis de sa serrada de su Cunservatòriu, cun s'ocupatzione tedesca, aiat sighidu a insinzare in s'Iscola Natzionale de Mùsica. In su beranu de su 1944 fiat partida dae L'viv a manu de Vienna.[9]​ Fuende de is sovièticos, in su 1946 si fiat tramudada a su sud de s'Àustria, e de in ie a Itàlia, in ue su segundu maridu, Nartsiz Lukyanovich, fiat mèigu suta su cumandu britànnicu.[10]

Regnu Unidu[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

In s'atòngiu de su 1946, Stefanija fiat mòvida a Regnu Unidu e aiat bìvidu in Brighton (1947-1951), Londra (1951-1952), Barrow Gurney (a curtzu de Bristol) (1952-1962), Belfast (Irlanda de su Norte) (1962-1973) e Cambridge (dae su 1973).

A sa fine de is annos 1940, fiat torrada a cumpònnere. Fatu·fatu fiat torrada a sonare comente pianista in pùblicu, in piessignu in su 1957 in una sèrie de cuntzertos in comunidades ucràinas in Inghilterra, e in 1959 in unu cuntzertu de mùsica pro pianu in Bristol. Fiat istada membru de sa Sotziedade Britànnica de Fèminas Composidoras e Musitzistas (chi est esìstida fintzas a su 1972).

S'òpera sua Oksana's Heart fiat rapresentada in Winnipeg (Cànada) in su 1970 in su Centennial Cuntzertu Hall, suta sa diretzione artìstica de sa sorre sua Irena Turkevycz-Martynec .[11]

Òperas[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

Stefanija Turkevyč at lassadu cumponimentos chi regordant is cantos populares ucrainoscando non tenent caràtere marcadamente espressionìsticu.

Sinfonias e òperas orchestrales[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Симфонія - Sinfonia n. 1 - 1937
  • Симфонія n. 2(a) - Sinfonia n. 2(a) - 1952
  • Симфонія n. 2(b) (2-гий варіант) - Sinfonia n. 2(b) (2ª versione)
  • Симфонієта - Sinfoniedda - 1956
  • Три Симфонічні Ескізи - Tres ischitzos sinfònicos - 1975
  • Симфонічна поема - Poema sinfonicu «Sa Vidа»
  • Космічна симфонія - Sinfonia ispatziale - 1972
  • Сюїта для подвійного струнного оркестру - Suite pro orchestra dòpia de arcos
  • Фентезі для подвійного струнного оркестру - Fantasia ro orchestra dòpia de arcos

Balletos[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Руки - Sa pitzochedda cun is manos pabassadas - Bristol, 1957
  • Перли - Sa cannaca
  • Весна (Дитячий балет) - Beranu (Balletu pro pipios) - 1934-35
  • Мавка (a) - Mavka, sa ninfa de sa padente - Belfast, 1964-67
  • Мавка (b) - Mavka, sa ninfa de sa padente (2ª versione) - Belfast, 1964-67
  • Страхопуд - Mammutzone - 1976

Òpera lìrica[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Мавка - Mavka (incumprida), basadu subra Sa cantzone de sa padente de Lesja Ukrainka

Òperas pro sa pitzinnia[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • «Цар Ох» або Серце Оксани - Zar Okh o Coro de Oksana - 1960
  • «Куць» - Su diàulu giòvanu
  • «Яринний городчик» - Unu ortu - 1969

Corale[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Літургія - Liturgia - 1919
  • Псалом Шептицькому - Salmu in Šeptytsky
  • До Бою - Antis de sa batalla
  • Триптих - Trittico
  • Колискова (А-а, котика нема) - Anninnia (Ah, su gatu non ddoe est) - 1946

Mùsica da càmbara istrumentale[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Соната для скрипки і фортепіано - Sonata pro violinu e pianoforte - 1935
  • (a) Cтрунний квартет - Cuartetu de arcos - 1960-1970
  • (b) Cтрунний кварітето - Cuartetu de arcos (2ª versione) - 1960-1970
  • Тріо для скрипки, альта і віолончела - Triu pro violinu, viola e violoncellu - 1960-1970
  • Квінтет для двох скрипок, альта, віолончела фортепіано - Cuintetu pro duos violinos, viola, violoncellu e pianoforte - 1960-1970
  • Тріо для флефти - Triu per fiados (flautu, clarinetu e fagotu) - 1972

Pianoforte[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Варіації на Українську тему - Variatziones subra unu tema ucrainu - 1932
  • Фантазія: Суїта фортепянна на Українські теми - Fantasia: suite pro pianoforte subra temas ucrainos - 1940
  • Імпромпту - Impromptu - 1962
  • Гротеск - Grotescu - 1964
  • Гірська сюїта - Suite de su monte - 1966-68
  • Цикл п'єс для дітей - Tziclu de petzos pro sa pitzinnia - 1936-1946
  • Українські коляди та щедрівки - Cantos e ščedryk ucrainos
  • Вістку голосить - Novas bonas
  • Nadale cun Arlechinu - 1971

Vàrias[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  • Серце - Coro pro boghe sola cun orchestra
  • Лорелеї - Lorelei pro boghe narradora, armonium e pianoforte, paràulas de Lesja Ukrainka - 1919
  • Май - Maju - 1912
  • Тема народної пісні - Tema de cantzones populares
  • На Майдані - Pratza Indipendèntzia, petzu pro pianoforte
  • Не піду до леса з конечкамі - Лемківська пісня - Cantzone lemca pro boghe e arcos

Riferimentos[modìfica | modìfica su còdighe de orìgine]

  1. (UK) Елегія життя, in meest-online.com.
  2. (UK) Павлишин, Степанія Стефанівна., Перша українська композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович.
  3. (UK) Українці в Сполученому Королівстві, in ukrainiansintheuk.info.
  4. (UK) Елегія життя, in meest-online.com.
  5. (UK) Павлишин, Степанія Стефанівна, Перша українська композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович.
  6. (UK) Лісовська-Нижанківська Зоя Робертівна, in esu.com.ua.
  7. (UK) Павлишин, Степанія Стефанівна, Перша українська композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович.
  8. (UK) Елегія життя, in meest-online.com.
  9. (UK) Елегія життя, in meest-online.com.
  10. (UK) Українці в Сполученому Королівстві - Лукіянович Нарциз [Narcyz Lukianowicz], in ukrainiansintheuk.info.
  11. (EN) Marunchak, M.H., The Ukrainian Canadians: A History.